Словник української мови (1927)/козуря
| ◀ козуня | Словник української мови К козуря |
козухна ▶ |
|
Козу́ря, рі, м. Ум. и ласк. от коза́к. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці стати, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.