Словник української мови (1927)/ковть
| ◀ ковтун | Словник української мови К ковть |
ковтьоба ▶ |
|
I. Ковть! меж., выражающее глотание. Сосниц. у.
*II. Ковть, тя, м. Глоток. Та там і на пів ковтя вже не зосталося. Пир. у., Конон.
| ◀ ковтун | Словник української мови Борис Грінченко К ковть |
ковтьоба ▶ |
|
Словник української мови — К
ковть
Борис Грінченко
1927
I. Ковть! меж., выражающее глотание. Сосниц. у.
*II. Ковть, тя, м. Глоток. Та там і на пів ковтя вже не зосталося. Пир. у., Конон.