Словник української мови (1927)/ковбан
◀ ковач | Словник української мови К ковбан |
ковбанитися ▶ |
|
Ковба́н, на́, м. 1) = Ко́вбиця 2. Желех. 2) Короткий толстый обрубок дерева, употребляющийся вместо табурета. Вх. Зн. 26.
◀ ковач | Словник української мови Борис Грінченко К ковбан |
ковбанитися ▶ |
|
Словник української мови — К
ковбан
Борис Грінченко
1927
Ковба́н, на́, м. 1) = Ко́вбиця 2. Желех. 2) Короткий толстый обрубок дерева, употребляющийся вместо табурета. Вх. Зн. 26.