Словник української мови (1927)/кобилинець
◀ кобилина | Словник української мови К кобилинець |
кобилиця ▶ |
|
Кобили́нець, нця, м. Конский помет. Вх. Уг. 245.
◀ кобилина | Словник української мови Борис Грінченко К кобилинець |
кобилиця ▶ |
|
Словник української мови — К
кобилинець
Борис Грінченко
1927
Кобили́нець, нця, м. Конский помет. Вх. Уг. 245.