Словник української мови (1927)/кобилина
◀ кобила | Словник української мови К кобилина |
кобилинець ▶ |
|
Коби́лина, ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.
◀ кобила | Словник української мови Борис Грінченко К кобилина |
кобилинець ▶ |
|
Словник української мови — К
кобилина
Борис Грінченко
1927
Коби́лина, ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.