Словник української мови (1927)/князький
| ◀ князь | Словник української мови К князький |
князьок ▶ |
|
Князьки́й, а́, е́. 1) = Княже́цький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = Княже́цький 2. Підхо́дити під князьки́й віне́ць. Венчаться. Щоб ти під князьки́й віне́ць не підійшла́! Желаю тебе остаться в девках! К. ЦН. 201.