Словник української мови (1927)/клячати
| ◀ кляч | Словник української мови К клячати |
клячити ▶ |
|
Кляча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Стоять на коленях. 2) Делать род плетня в лесу, подрубив тонкие деревья, наклонив и перепутав их между собою. Чигир. у.
| ◀ кляч | Словник української мови Борис Грінченко К клячати |
клячити ▶ |
|
Словник української мови — К
клячати
Борис Грінченко
1927
Кляча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Стоять на коленях. 2) Делать род плетня в лесу, подрубив тонкие деревья, наклонив и перепутав их между собою. Чигир. у.