Словник української мови (1927)/клюпати
◀ клюпа | Словник української мови К клюпати |
клюпач ▶ |
|
Клю́пати, паю, єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = Клю́кати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.
◀ клюпа | Словник української мови Борис Грінченко К клюпати |
клюпач ▶ |
|
Словник української мови — К
клюпати
Борис Грінченко
1927
Клю́пати, паю, єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = Клю́кати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.