Словник української мови (1927)/клювак

by Борис Грінченко

◀ клюбачитися

Словник української мови Борис Грінченко К клювак

клювати ▶

Київ: Горно, 1927

Клюва́к, ка́, ж. 1) Клюв. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливания древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плод. Огірки клюваки. Харьк. у.