Словник української мови (1927)/клопотливий
| ◀ клопотія | Словник української мови К клопотливий |
клопотний ▶ |
|
Клопотли́вий, а, е = Клопітни́й. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. I. 175.