Словник української мови (1927)/клепач
◀ клепати | Словник української мови К клепач |
клепачка ▶ |
|
Клепа́ч, ча́, ж. 1) Молоток. Угор. 2) = Клепа́чка. Чуб. VII. 575. *3) Клеветник; человек, несущий дичь, вздор. Полт. г. Сл. Яворн.
◀ клепати | Словник української мови Борис Грінченко К клепач |
клепачка ▶ |
|
Словник української мови — К
клепач
Борис Грінченко
1927
Клепа́ч, ча́, ж. 1) Молоток. Угор. 2) = Клепа́чка. Чуб. VII. 575. *3) Клеветник; человек, несущий дичь, вздор. Полт. г. Сл. Яворн.