Словник української мови (1927)/кирпатий
| ◀ кирпа | Словник української мови К кирпатий |
кирпич ▶ |
|
Кирпа́тий, а, е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447. *Кирпа́та. Шуточное, презрительное название смерти. Косить кирпата завзятих, а вони знову наростають. Тобіл. IV. 257. *Гля́нути кирпа́тій в ві́чі. Рисковать жизнью. Пир. у., Конон. Ум. Кирпа́тенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. I. 15.