Словник української мови (1927)/кириння
| ◀ киринниця | Словник української мови К кириння |
кириня ▶ |
|
Кири́ння, ня, с. 1) Беспорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.
| ◀ киринниця | Словник української мови Борис Грінченко К кириння |
кириня ▶ |
|
Словник української мови — К
кириння
Борис Грінченко
1927
Кири́ння, ня, с. 1) Беспорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.