Словник української мови (1927)/киринниця

by Борис Грінченко

◀ киринник

Словник української мови Борис Грінченко К киринниця

кириння ▶

Київ: Горно, 1927

Кири́нниця, ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцулов употребляется как ругательное слово относительно женщин. Шух. I. 34.