Словник української мови (1927)/киватися
| ◀ кивати | Словник української мови К киватися |
кивач ▶ |
|
Кива́тися, ва́юся, єшся, гл. Качаться. Шух. I. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. I. 145.
| ◀ кивати | Словник української мови Борис Грінченко К киватися |
кивач ▶ |
|
Словник української мови — К
киватися
Борис Грінченко
1927
Кива́тися, ва́юся, єшся, гл. Качаться. Шух. I. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. I. 145.