Словник української мови (1927)/картуз

by Борис Грінченко

◀ картувати

Словник української мови Борис Грінченко К картуз

картузний ▶

Київ: Горно, 1927

Карту́з, за́, м. Картуз, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. Карту́зик, *картузо́к, карту́зчик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.