Словник української мови (1927)/картувати
| ◀ картошка | Словник української мови К картувати |
картуз ▶ |
|
Картува́ти, ту́ю, єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.
| ◀ картошка | Словник української мови Борис Грінченко К картувати |
картуз ▶ |
|
Словник української мови — К
картувати
Борис Грінченко
1927
Картува́ти, ту́ю, єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.