Словник української мови (1927)/картатий
| ◀ картати | Словник української мови К картатий |
картацький ▶ |
|
Карта́тий, а, е. Клетчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
| ◀ картати | Словник української мови Борис Грінченко К картатий |
картацький ▶ |
|
Словник української мови — К
картатий
Борис Грінченко
1927
Карта́тий, а, е. Клетчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.