Словник української мови (1927)/карно
◀ карність | Словник української мови К карно |
карноухий ▶ |
|
Ка́рно, нар. Наказуемо.
◀ карність | Словник української мови Борис Грінченко К карно |
карноухий ▶ |
|
Словник української мови — К
карно
Борис Грінченко
1927
Ка́рно, нар. Наказуемо.