Словник української мови (1927)/карлючитися
| ◀ карлючити | Словник української мови К карлючитися |
карлючка ▶ |
|
Карлю́читися, чуся, чишся, гл. Кривиться, искривляться.
| ◀ карлючити | Словник української мови Борис Грінченко К карлючитися |
карлючка ▶ |
|
Словник української мови — К
карлючитися
Борис Грінченко
1927
Карлю́читися, чуся, чишся, гл. Кривиться, искривляться.