Словник української мови (1927)/каравати
| ◀ караван | Словник української мови К каравати |
каразійовий ▶ |
|
Карава́ти, мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. Гол. I. 150, 151. *Галицк. карва́т, карава́т — хорват, хорватский полк.