Словник української мови (1927)/каптити
◀ каптанчик | Словник української мови К каптити |
каптій ▶ |
|
Капти́ти, пчу́, ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. См. Капоті́ти.
◀ каптанчик | Словник української мови Борис Грінченко К каптити |
каптій ▶ |
|
Словник української мови — К
каптити
Борис Грінченко
1927
Капти́ти, пчу́, ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. См. Капоті́ти.