Словник української мови (1927)/каламутитися

by Борис Грінченко

◀ каламутити

Словник української мови Борис Грінченко К каламутитися

каламутний ▶

Київ: Горно, 1927

Каламу́титися, му́чуся, тишся, гл. 1) Мутиться (о воде). 2) Возмущаться, беспокоиться, тревожиться. Каламутиться народ, почувши від його таке. Гринч.