Словник української мови (1927)/кайдани
| ◀ казюка | Словник української мови К кайдани |
кайданиці ▶ |
|
Кайда́ни́, нів, м., мн. Кандалы, оковы, цепи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Єв. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. I. 88. Ум. Кайда́ники, кайда́ночки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.