Словник української мови (1927)/казюка
| ◀ казусний | Словник української мови К казюка |
кайдани ▶ |
|
Казю́ка, ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змея. Ум. Казю́чка.
| ◀ казусний | Словник української мови Борис Грінченко К казюка |
кайдани ▶ |
|
Словник української мови — К
казюка
Борис Грінченко
1927
Казю́ка, ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змея. Ум. Казю́чка.