Словник української мови (1927)/казатися

by Борис Грінченко

◀ казати

Словник української мови Борис Грінченко К казатися

казенний ▶

Київ: Горно, 1927

Каза́тися, жу́ся, жешся, гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.