Словник української мови (1927)/кадіння
◀ кадівб | Словник української мови К кадіння |
кадка ▶ |
|
Каді́ння, ня, с. = Ка́дження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
◀ кадівб | Словник української мови Борис Грінченко К кадіння |
кадка ▶ |
|
Словник української мови — К
кадіння
Борис Грінченко
1927
Каді́ння, ня, с. = Ка́дження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.