Словник української мови (1927)/кавчати
◀ кавурник | Словник української мови К кавчати |
кав'яр ▶ |
|
Кавча́ти, чу́, чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.
◀ кавурник | Словник української мови Борис Грінченко К кавчати |
кав'яр ▶ |
|
Словник української мови — К
кавчати
Борис Грінченко
1927
Кавча́ти, чу́, чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.