Словник української мови (1927)/кав'яр
| ◀ кавчати | Словник української мови К кав'яр |
кав'ярка ▶ |
|
Кав'я́р, ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, і кав'яру з Дону, — всього везе. Шевч. 116. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав'яр, оселедці. Квітка, I. 137.