Словник української мови (1927)/искристий
◀ искра | Словник української мови И искристий |
искрити ▶ |
|
Искри́стий, а, е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.