Словник української мови (1927)/зітлівати
| ◀ зіткнутися | Словник української мови З зітлівати |
зітліти ▶ |
|
Зітліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зітлі́ти, тлі́ю, єш, гл. Истлевать, истлеть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. I. 191.
| ◀ зіткнутися | Словник української мови Борис Грінченко З зітлівати |
зітліти ▶ |
|
Словник української мови — З
зітлівати
Борис Грінченко
1927
Зітліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зітлі́ти, тлі́ю, єш, гл. Истлевать, истлеть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. I. 191.