Словник української мови (1927)/зімничуватий
| ◀ зімниця | Словник української мови З зімничуватий |
зімно ▶ |
|
Зімни́чуватий, а, е. Созревающий поздней осенью.
| ◀ зімниця | Словник української мови Борис Грінченко З зімничуватий |
зімно ▶ |
|
Словник української мови — З
зімничуватий
Борис Грінченко
1927
Зімни́чуватий, а, е. Созревающий поздней осенью.