Словник української мови (1927)/зцілити
| ◀ зцілення | Словник української мови З зцілити |
зціліти ▶ |
|
Зціли́ти, ся. См. Зціля́ти, ся.
| ◀ зцілення | Словник української мови Борис Грінченко З зцілити |
зціліти ▶ |
|
Словник української мови — З
зцілити
Борис Грінченко
1927
Зціли́ти, ся. См. Зціля́ти, ся.