Словник української мови (1927)/зцілення
◀ зціджувати | Словник української мови З зцілення |
зцілити ▶ |
|
Зціле́ння, ня, с. 1) Соединение в одно целое. 2) Исцеление. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.
◀ зціджувати | Словник української мови Борис Грінченко З зцілення |
зцілити ▶ |
|
Словник української мови — З
зцілення
Борис Грінченко
1927
Зціле́ння, ня, с. 1) Соединение в одно целое. 2) Исцеление. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.