Словник української мови (1927)/зуміватися
| ◀ зумитися | Словник української мови З зуміватися |
зуміти ▶ |
|
*Зуміва́тися = Зумля́тися. Відтак зумівалися пушкарі: «Гей, хло, що ті молодиці з нас роблять». Черемш. Бадіки ще більше зуміваються і голосно просять коменданта, аби вислухав патентарів, людей писарських. Черемш.