Словник української мови (1927)/зубожитися
| ◀ зубожити | Словник української мови З зубожитися |
зубожілий ▶ |
|
Зубо́житися, жуся, жишся, гл. Обеднеть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.
| ◀ зубожити | Словник української мови Борис Грінченко З зубожитися |
зубожілий ▶ |
|
Словник української мови — З
зубожитися
Борис Грінченко
1927
Зубо́житися, жуся, жишся, гл. Обеднеть. Зубожився так, що нічого не має. Рудч. Ск. II. 202.