Словник української мови (1927)/зубожити
| ◀ зубожений | Словник української мови З зубожити |
зубожитися ▶ |
|
Зубо́жити, жу, жиш, гл. Обеднить, привести в обеднение.
| ◀ зубожений | Словник української мови Борис Грінченко З зубожити |
зубожитися ▶ |
|
Словник української мови — З
зубожити
Борис Грінченко
1927
Зубо́жити, жу, жиш, гл. Обеднить, привести в обеднение.