Словник української мови (1927)/зубик
◀ зубець | Словник української мови З зубик |
зубилно ▶ |
|
Зу́бик, ка, м. Ум. от зуб.
◀ зубець | Словник української мови Борис Грінченко З зубик |
зубилно ▶ |
|
Словник української мови — З
зубик
Борис Грінченко
1927
Зу́бик, ка, м. Ум. от зуб.