Словник української мови (1927)/зроб
| ◀ зріти | Словник української мови З зроб |
зробити ▶ |
|
Зроб, зро́бу, м. 1) Совершение, исполнение работы. Довести́ до зро́бу. Исполнить, сделать. Тоді аж зароблять вони велике спасибі, як доведуть до зробу, до пуття тую роботу. Васильк. у. Прийня́тися до зро́бу. Приняться за дело, за исполнение работы. Як приймуться до зробу, у той час оддамо гроші. Васильк. у.