Словник української мови (1927)/зривки

by Борис Грінченко

◀ зриватися

Словник української мови Борис Грінченко З зривки

зригувати ▶

Київ: Горно, 1927

Зри́вки, вок, ж., мн. Деревья с полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. (Залюбовск.).