Словник української мови (1927)/зраділий
| ◀ зрадитися | Словник української мови З зраділий |
зрадіти ▶ |
|
Зраді́лий, а, е. Обрадовавшийся. Боже, гарно!.. токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.
| ◀ зрадитися | Словник української мови Борис Грінченко З зраділий |
зрадіти ▶ |
|
Словник української мови — З
зраділий
Борис Грінченко
1927
Зраді́лий, а, е. Обрадовавшийся. Боже, гарно!.. токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.