Словник української мови (1927)/зориця
◀ зорити | Словник української мови З зориця |
зоріти ▶ |
|
Зори́ця, ці, ж. Звезда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
◀ зорити | Словник української мови Борис Грінченко З зориця |
зоріти ▶ |
|
Словник української мови — З
зориця
Борис Грінченко
1927
Зори́ця, ці, ж. Звезда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.