Словник української мови (1927)/знівечитися
| ◀ знівечити | Словник української мови З знівечитися |
знігатися ▶ |
|
Зні́вечитися, чуся, чишся, гл. Искалечиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861. X. 9).
| ◀ знівечити | Словник української мови Борис Грінченко З знівечитися |
знігатися ▶ |
|
Словник української мови — З
знівечитися
Борис Грінченко
1927
Зні́вечитися, чуся, чишся, гл. Искалечиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861. X. 9).