Словник української мови (1927)/знововірений
| ◀ зновляти | Словник української мови З знововірений |
знову ▶ |
|
Зновові́рений, а, е. Обращенный в новую веру. Встречено только у Кулиша. К. ПС. 139.
| ◀ зновляти | Словник української мови Борис Грінченко З знововірений |
знову ▶ |
|
Словник української мови — З
знововірений
Борис Грінченко
1927
Зновові́рений, а, е. Обращенный в новую веру. Встречено только у Кулиша. К. ПС. 139.