Словник української мови (1927)/зновляти
| ◀ зновити | Словник української мови З зновляти |
знововірений ▶ |
|
Зновля́ти, ля́ю, єш, сов. в. знови́ти, влю́, ви́ш, гл. Возобновлять, возобновить. Левч. 14.
| ◀ зновити | Словник української мови Борис Грінченко З зновляти |
знововірений ▶ |
|
Словник української мови — З
зновляти
Борис Грінченко
1927
Зновля́ти, ля́ю, єш, сов. в. знови́ти, влю́, ви́ш, гл. Возобновлять, возобновить. Левч. 14.