Словник української мови (1927)/знититися
◀ знирнути | Словник української мови З знититися |
знишка ▶ |
|
Зни́титися, чуся, тишся, гл. = Зні́титися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби заправди вбогий, слабий. Каменец. у.