Словник української мови (1927)/знехочу
| ◀ знехотя | Словник української мови З знехочу |
знехтати ▶ |
|
Зне́хотя, зне́хочу, нар. Нехотя, против воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
| ◀ знехотя | Словник української мови Борис Грінченко З знехочу |
знехтати ▶ |
|
Словник української мови — З
знехочу
Борис Грінченко
1927
Зне́хотя, зне́хочу, нар. Нехотя, против воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.