Словник української мови (1927)/знехотя
| ◀ знетушити | Словник української мови З знехотя |
знехочу ▶ |
|
Зне́хотя, зне́хочу, нар. Нехотя, против воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.