Словник української мови (1927)/знеохочувати
| ◀ знеохотити | Словник української мови З знеохочувати |
знеохочуватися ▶ |
|
Знеохо́чувати, чую, єш, сов. в. знеохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желания. Желех.
| ◀ знеохотити | Словник української мови Борис Грінченко З знеохочувати |
знеохочуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
знеохочувати
Борис Грінченко
1927
Знеохо́чувати, чую, єш, сов. в. знеохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желания. Желех.