Словник української мови (1927)/зневага
| ◀ знебутися | Словник української мови З зневага |
зневажати ▶ |
|
Знева́га, ги, ж. Неуважение, пренебрежение, непочтение. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. Котл. Ен. VI. 28. *Це була би зневага для нього, а для батька прикрість. Лепкий. Знева́гу да́ти. Оказать неуважение. Дали зневагу матері. НВолын. у.